«Ядерні загрози Києва - серйозний привід для перегляду цілей СВО». Російські ЗМІ про Україну

Російські ЗМІ не на жарт сполошилися після слів Володимира Зеленського про колись втрачену Україною ядерну зброю, кинувшись наввипередки міркувати, «наскільки ці загрози реальні». Прокремлівська газета «Взгляд» відразу прямо заявила, що «ядерні погрози Зеленського - серйозний привід для перегляду цілей СВО». При цьому газета наполягає, що, «згідно з витоками, Київ має все необхідне для створення ядерного озброєння»...

«Брудна ядерна ракета»

Якийсь «київський політолог» Олексій Нечаєв, який живе чомусь у Москві, заспокоює «Взгяд», що «Зеленський лукавить»: «Давайте згадаємо події 18-21 лютого 2022 року. Джо Байден застерігав Зеленського від поїздки до Мюнхена на конференцію з безпеки і назвав його рішення «не наймудрішим». Але саме там Зеленський оголосив про скликання переговорів країн-учасниць «Будапештського меморандуму», а якщо переговори проваляться - тоді Україна перегляне свій ядерний статус».

«Потім послідувала реакція Москви. Президент Володимир Путін тоді ж зазначав, що заяви про плани створення Україною ядерної зброї з огляду на радянську спадщину - це «не порожня бравада». При цьому українські політики мріють про «брудну бомбу» з 2014-2015 років, якщо не раніше», - додає Нечаєв.

Він, звісно ж, переконаний, що «головним порушником «Будапештського меморандуму» є Вашингтон і його союзники в ЄС».

«Саме вони на стику 2013-2014 років використовували заходи економічного примусу, щоб підпорядкувати дії влади України своїм інтересам (пункт № 3), а пізніше розтоптали суверенітет і незалежність України шляхом прямої підтримки держперевороту в Києві (пункт № 1). І лише після цього у країни виникли проблеми з територіальною цілісністю, наприклад, у Криму», - переказує кремлівські методички Нечаєв.

І продовжує в тому ж дусі: «Після перевороту 2014 року українські політики анонсували скасування позаблокового статусу України, і таки скасували його, а потім закріпили в конституції курс на вступ до НАТО. Тим самим вони не тільки помахали ручкою територіальній цілісності держави, а й підірвали юридичні основи української державності як такої».

«І для купірування ядерних загроз з території України Москва, звісно, застосовуватиме весь доступний арсенал сил і засобів. Ядерні мрії Зеленського можуть стати ще однією ціллю СВО», - погрожує «політолог».

Ще один «експерт» - Володимир Орлов, «директор ПІР-Центру і один із провідних експертів у галузі нерозповсюдження ядерної зброї» нагадує «Взгляду» про ймовірність застосування Україною «радіоактивної «брудної бомби». За його словами, нібито навіть така «загроза була», але «вона була купірована завдяки російським діям під час СВО».

«Ядерні загрози з української території залишаються. Але іншого плану. Перша: не ядерна зброя, але радіологічна - «брудна бомба». Дешево, сердито, огидно і не неможливо», - заявляє Орлов.

«Друга: ядерна зброя держав НАТО, яка може бути перекинута в Україну або розміщена на бомбардувальниках, що передаються їй, за умови збереження контролю з боку тих, хто передає. Це може бути американська, англійська або, з меншою часткою ймовірності, французька зброя. Нерозумно, небезпечно, малоймовірно. Але в умовах ескалації конфлікту, не повністю виключено», - додає Орлов.

Якийсь «військовий експерт» Ілля Крамник заспокоює, що «підприємств ядерного збройового комплексу в Україні немає і ніколи не було - ця галузь цілком була розгорнута в РРФСР». «Створити ці підприємства - питання не тижнів, а років для промислово розвиненої країни в нормальних умовах», - уточнює Крамник.

«Умови, коли значна частина промисловості втрачена, а решта постійно під ударом, нормальними не є. Усі заяви Києва на цю тему - спроба вибити з НАТО прямі зобов'язання захисту, тому що альтернатива для НАТО - визнати поразку...», - робить «правильний» висновок Крамник.

Йому вторить ще один московський «військовий експерт» Сергій Полєтаєв: «У нинішніх умовах ядерна бомба в України абсолютно неможлива. Навіть якщо припустити, що у розореної країни знайдуться на це ресурси, ядерну програму вельми важко заховати, і Росія буде виносити відповідну інфраструктуру, варто їй тільки з'явитися».

«Читачі запитують про брудну бомбу, чи можлива вона? Теоретично забезпечити ядерні відходи звичайним тротиловим зарядом Україна в змозі, проте великої біди вона цим не наробить, зате зніме для Москви безліч табу. Під одностайне, зауважимо, схвалення світової більшості», - кепкує Полєтаєв. 

Водночас низка прокремлівських «експертів» допускають створення Україною «брудної ядерної ракети». «Останнім часом спостерігається цікава тенденція - в Україні не залишилося виробничих потужностей зі створення ракетної зброї, проте вона з'являється: це комплекси «Вільха» і «Грім», - повідомляє «Взгляду» «військовий експерт» Олексій Леонков.

«Тому до слів, які вимовляє Зеленський, і його амбіцій у такій чутливій сфері треба уважно ставитися і проводити розвідувальні заходи, щоб підтвердити або спростувати його фантазії», - пропонує Леонков.

І застерігає: «Ми бачимо, як за участю українських фахівців і за допомогою іноземних комплектуючих створюються ракетні комплекси. Тобто ракету вони зробити зможуть. Чи полетить вона - результат непередбачуваний, треба проводити випробування. А що стосується ядерних боєголовок, це теж питання відкрите. КНДР, наприклад, це зробила своїми силами. Враховуючи наявність АЕС в Україні, вона цілком може стати джерелом «брудних бомб» і «брудних ракет».

У свою чергу «політолог» Олексій Чеснаков підкреслює, що «новий ультиматум Зеленського, який можна звести до фрази «або Україну приймають до НАТО, або Україна створює ядерну зброю», - вкрай важливий у поточних умовах».

«Він одночасно говорить про актуальне становище України, яка не має жодних інших важелів впливу і при цьому впливає на перспективи мирних переговорів», - вважає Чеснаков.

«Для Росії - це серйозний привід для перегляду цілей СВО. У такій конфігурації не може йти й мови про формати припинення вогню, якісь мирні переговори, оскільки політичне керівництво України скористається отриманим часом для створення ядерної зброї. З огляду на радянські напрацювання, які залишилися в України, а також той факт, що Зеленський ще в лютому 2022 року на Мюнхенській конференції заявляв про можливість почати ці розробки, Україна може створити ЯО протягом двох-трьох років. Немає жодної гарантії, що розробки не почалися відразу після початку СВО», - заявляє Чеснаков.

«Погрози українського режиму свідчать про те, що тепер Москва вимагатиме не тільки нейтрального статусу. Тепер потрібні додаткові заходи щодо недопущення розповсюдження ядерної зброї в Україні. Способи досягнення цієї мети можуть бути різними, не тільки політичними», - припускає Чеснаков.

«Є певні можливості»

Газета «Московский комсомолец» вирішила на «ядерні погрози Києва» подивитися по-науковому, поговоривши з керівником московського «Атомінфо-центру» Олександром Уваровим.

На запитання про «ядерні можливості» України той відповідає: «Не варто забувати, що Україна була свого часу частиною СРСР. І одним із зачинателів ядерної фізики в Радянському Союзі був Харківський фізико-технічний інститут. Тому, дійсно, в України є для цього певні можливості. Там залишився кадровий потенціал, на Україні - потужна атомна енергетика». 

При цьому Уваров нагадує, що «в Україні є родовища урану - в Кіровоградській області, Житомирській, Волинській та Дніпропетровській області». 

«Особливістю їх є те, що видобуток урану там досить дорогий за собівартістю. Там - шахтний видобуток. Уран - дорогий, але він є. А коли цим цікавляться військові - вони грошей не рахують. В України є уран, є кадри. Але на даний момент у них немає можливості для збагачення урану. Ця ланка в ланцюжку у них повністю відсутня. У Києва немає радіохімії для вилучення плутонію з відпрацьованого палива. Але ці технології, в принципі, не є чимось неможливим. Вони були відкриті досить давно. Я б сказав так - «не боги горщики обпалюють». Якщо таке завдання буде поставлено, то вони нишком із цим можуть спробувати впоратися», - міркує експерт.

Що стосується плутонію, то, на думку Уварова, він у Києва є.

«Плутоній, зокрема, знаходиться на закритій Чорнобильській атомній електростанції. Природно - у складі опроміненого, відпрацьованого палива. Але, в принципі, за наявності радіохімічних виробництв, його можна витягти. Тож, на мій погляд, це дійсно досить серйозна загроза», - прямо каже Уваров.

Він зауважує, що говорить тільки щодо своєї атомної частини. Але ще є засоби доставки до цілі. Але й тут у Києва начебто все гаразд: «Як ми бачимо, ракети у Києва є. Найімовірніше, вони імпортні, але з перебитим шильдиком «made in Ukraine». І безпілотники у них теж літають. Тому до погроз з боку Києва треба поставитися досить серйозно».

Загалом, Уваров не виключає, що, в принципі, якщо буде поставлено таке завдання, Україна може спробувати зробити ядерну зброю.

«Але, зрозуміло, не швидко. На це може знадобитися рік або навіть більше. І ми ще не порушуємо питання про те, що Київ може купити ядерну зброю в якоїсь держави, яка підтримує Україну. Ну а далі все переходить у сферу політиків. Треба розуміти, що, якщо буде завдано удару ядерною зброєю по території Росії, буде однозначна відповідь. Ескалація наростатиме, що дуже вигідно Зеленському», - підсумовує «атомно-політичний» експерт.

«Європейці із задоволенням поїдуть до Росії на заробітки»

Прокремлівському виданню «Аргументы недели», мабуть, так набридло «ходити навкруги» «ядерних погроз Києва», що воно вирішило раз і назавжди переможно завершити так звану «СВО» - і зробити це не пізніше березня 2025 року.

Читати ці «аргументи» в надії знайти в них здоровий глузд абсолютно неможливо, але посміятися можна. 

А тому просто наводимо їх голими цитатами:

«Володимир Зеленський підписав собі смертний вирок. Якщо не фізичний, то політичний. Він зробив не просто дурість - він припустився фатальної помилки, пригрозивши Росії та світові ядерною зброєю... Його будуть зливати в прискореному режимі, причому Захід у цьому зацікавлений більше, ніж Росія, яка і так би його режим дотиснула в плановому порядку спеціальної військової операції, що йде до завершення».

«Принципово Україна може створити ядерний заряд. Всі передумови для цього є. Є уранові рудники і гірничо-збагачувальний комбінат у Жовтих Водах... На Україні залишилося КБ Антонова, і ще дещо. З точки зору технічної, побудувати ракети Україна може запросто. Не можна бити західними ракетами по Росії? Тоді будемо бити своїми».

«Дурня як у прямому сенсі у вигляді загального ідіотизму українського керівництва, так і в іще прямішому сенсі - президент України щільно сидить на речовинах, які збірно називають «дурью». Проблема в тому, що Зеленський поліз не у свою справу. Він був чудовий хлопець і блискучий комедіант. Прекрасний артист. Але на нього звалили ношу, з якою справляються тільки люди певного душевного складу і великого, справжнього розуму, як, скажімо, у Путіна, Сталіна, Рузвельта, Франко, Наполеона, Талейрана... Про Зеленського можна сказати - не по Хуану сомбреро...».

«Зеленському треба було входити в дружбу з Путіним і Росією, всіляко виявляти Росії свою прихильність, і насамперед зрівняти дві мови в правах... Україну треба було переформатувати з унітарної на федеративну державу, навіть хоча б створивши чотири федеральні округи: Східний, з Донбасу з Луганськом, Харковом і Дніпропетровськом, Чорноморський з Одеси з Миколаєвом та Ізмаїлом, Центральний на чолі з Києвом, і Західний зі Львовом, Івано-Франківськом та Ужгородом. І дати всім відому автономію, в межах розумного дати їм самоврядування...».

«Путін, найширшої душі людина, як і все наше нинішнє Політбюро у формі Радбезу, зрівняв би громадян України в правах із росіянами, як це зроблено було з білорусами, і працювали б собі громадяни України в Росії на будь-яких посадах. І навіть не найкваліфікованіші могли б розвозити по Москві піцу й отримувати під 2 тисячі євро на місяць, як зараз таджики, а не мити сортири за італійцями на вокзалі в Мілані за одну тисячу євро... І було б в України і нафти, і газу, й аміаку, і всього, що хочеш, удосталь, як у всіх партнерів Росії, хто хоч якось до неї ставиться з повагою. Тепер усе цінне, чим могла б жити і процвітати Україна, відійде Російській Федерації...».

«Так ні, треба було увімкнути роги, почати бикувати на Росію, отримати по рогах, обламати роги об Росію, та ще й власну країну залити кров'ю, наповнити інвалідами, вистрілити ціле покоління, втратити ще половину населення, що втекла від усіх цих жахів, і все заради чого? Щоб переконатися в очевидному - що Росія у військовому плані непереможна, і спробувати ще налякати її ядерною пукалкою, щоб від України взагалі залишився пустир, який палахкотить?».

«Росії затягування війни теж не потрібне, бо головні скарби сучасності - чорноземи і родовища літію, залізної руди, марганцю і вугілля - перейшли або перейдуть найближчим часом під російську юрисдикцію. Складно сказати, як буде вилучено Одесу - військовим кидком із Криму морем або сухопутним двохсоткілометровим маршем посуху, для танків це три-чотири години шляху... Якщо російська сторона вирішить таки взяти Одесу й Овідіополь, то питання переходу всіх територій від Білгорода-Дністровського до Ізмаїла вирішилося б саме собою».

«У закінченні СВО зацікавлені всі - сама знекровлена Україна, Західна Європа, тому що в березні треба буде починати посівну кампанію, вирощувати соняшник, а Україна - основний постачальник насіння на світовому ринку, а також серйозний гравець на зерновому ринку й ринку цукру; через Україну пролягають газопроводи, унікальний аміачний трубопровід, який конче потрібен хімічним концернам і для виробництва добрив, і нікому не потрібне радіоактивне забруднення ґрунтів, а тим паче - радіоактивні опади».

«Росії, звісно, ця тривала бійня зі знищення мужиків, яких насильно посилали, ніколи не була потрібна, Путін терпів до останнього. Америці теж уже набридло це все, а розумним людям від самого початку було зрозуміло, що Захід, вписавшись за дурість українського керівництва і боягузтво сім'ї Байденів, отримає сам себе, а зовсім не Росію, і що Росії нічого не станеться...».

«Україні доведеться йти на територіальні поступки. Або від неї взагалі нічого не залишиться. Заходу доведеться вмикати задню і перегравати всю ситуацію. Зрозуміло, все звалять на Зеленського, мовляв, він нас обдурив, не надав усю повноту інформації про скрутне становище росіян на Донбасі... Облаштовувати Україну доведеться Росії, ту її частину, яка увійде як нові суб'єкти Федерації. Решту України війна пошарпала не особливо сильно, там нема чого особливо відновлювати».

«Переговори почнуться після 5 листопада, коли визначиться переможець президентських виборів у США - від цього залежить аргументація, в яку упакують спочатку перемир'я, потім угоду про зміну кордонів. Мирного договору бути не може, так само як і капітуляції, бо формально Росія та Україна одна одній війну не оголошували. Просто вогонь припинять, угоду про зміну адміністративних кордонів підпишуть, обґрунтування знайдуть...».

«Росія прийме ці області, швидко налагодить там російські порядки, українців етнічних ніхто не утискатиме, у цьому відношенні тамтешнє населення тільки виграє. Може, на якийсь час втратять свій «безвіз», але дуже скоро після закінчення бойових дій візи і так скасують - дурнів їхати з ситої Росії горбатитися за копійки в Європу зараз немає, а ось європейці із задоволенням поїдуть у Росію на заробітки. Тут Росії треба буде закривати свої кордони, тому що попруться сюди всякі біженці з Європи, сподіваючись на халяву, як у Німеччині».

«Чекати залишилося недовго. Після 5 листопада почне стихати вогонь з українського боку, Росія буде потихеньку наступати, а українці - найрозумніші - будуть або відступати, або здаватися. Зима може видатися дуже холодною, і Україна по-тихому запросить газу і палива, і можливості відновити енергетику. Росіяни - не упирі, вони дадуть це зробити. Тоді до українців почне доходити, що росіяни взагалі-то не вороги».

Ну, взагалі-то досить кремлівської маячні...

«Надішліть морську піхоту США в Одесу…»

Прокремлівське агентство з неросійською назвою «Eadaily» спробувало розгадати, «для чого команда Зеленського намагається розіграти корейську карту?».

«В Україні набирає обертів нова інформаційна кампанія. Активно поширюються повідомлення про те, що нібито тисячі солдатів КНДР скоро битимуться на боці Росії проти ЗСУ. Про це сурмлять українські ЗМІ, кілька разів цієї теми торкався глава майданного режиму Володимир Зеленський... Зрозуміло, українська розвідка надасть будь-які «дані», які потрібні режиму Зеленського. Сьогодні навіть історіям барона Мюнхгаузена куди більше віри, ніж даним української розвідки. Але навіщо тоді Зеленський і його поплічники розкручують цю кампанію в інформаційному полі?», - дивується «Eadaily».

І пояснює своєму російському читачеві: «КНДР - держава, яку демонізовано в західній суспільній свідомості. За останні десятиліття всі американські президенти оголошували Північну Корею «державою Зла», що становить небезпеку для світу... Тому заяви про те, що північні корейці воюватимуть на боці Росії, у свідомості західного обивателя мають сприйматися однозначно: Росія зв'язалася з дияволом. За задумом ЗЕкоманди, це має повернути інтерес до України в жителів США та ЄС, а також викликати захоплення Зеленським і майданним режимом, який все ще бореться з такими силами, та відродити жалість до українців. Зеленський і його сірий кардинал Андрій Єрмак за допомогою цієї інформаційної акції хочуть отримати якомога більше зброї і грошей від Заходу. Це висновок, який лежить на поверхні».

«Але плани ЗЕкоманди набагато масштабніші... Другий і третій пункт так званого «плану перемоги» Зеленського, який він презентував публічно, якраз про те, як втягнути НАТО в очну війну з Росією. Якщо бити по території РФ усіма видами озброєнь, крім ядерних, і створити на території України таке собі угруповання «стримування», для якого знадобляться озброєння Заходу і, мабуть, солдати НАТО, то це якраз те, що призведе до великої війни», - заявляє «Eadaily».

«...Напередодні президентських виборів у США ЗЕкоманда бачить для себе останній шанс натиснути на західних політиків і домогтися своєї мети - великої війни, вона розуміє, що на відміну від 2022-2023 років самі вони цей конфлікт без втручання військ НАТО виграти шансів не мають. Заява про те, що північнокорейські солдати воюватимуть проти ЗСУ, з цієї ж серії. Мовляв, проти нас не тільки росіяни, а й корейці, негайно надішліть морську піхоту США в Одесу», - наполягає «Eadaily».

І додає: «Але є вірогідність, що українські пропагандисти розкручують тему щодо північнокорейських солдатів не лише для вирішення завдань, які поставлені в рамках емоційної дипломатії ЗЕкоманди - таким чином вони ллють воду на млин західних яструбів».

«І який висновок із цього мають зробити люди з радикальними поглядами? А політичні яструби саме такі. Їхній висновок зрозумілий: треба бити першими, поки ми сильні, тоді, знищивши або послабивши всіх конкурентів, зможемо зберегти західноцентричну модель світу. КНДР - це держава, яка має дуже хороші політичні зв'язки з Китаєм і Росією. Втягнувши США та інші західні країни в корейський конфлікт, яструби сподіваються, що до нього долучаться КНР і Росія, тоді в колективного Заходу з'явиться шанс перемогти своїх основних геополітичних суперників на полі бою», - здогадалося «Eadaily».

І все ж ніяк не може зрозуміти, «навіщо це майданним політикам?».

«Адже вони розуміють, що будь-який новий конфлікт за участю союзників США і, тим більше, самими США зменшить кількість військової та фінансової допомоги Україні. Насправді, ЗЕкоманді байдуже, звідки піде поширення конфлікту, що призведе до великої війни, - з України чи з Південно-Східної Азії. У втягуванні колективного Заходу в масштабний конфлікт вони вбачають шанс на порятунок своєї влади і вірять у те, що війська НАТО увійдуть на Україну. І якщо до такого результату призведе війна через корейське питання, ЗЕкоманду це влаштує. Тому вона готова нескінченно підливати масло у вогонь», - розкриває всі карти московське «Eadaily».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»